Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Методична робота

              

 

      

Вступ

Освіта ХХІ століття

Освіта XXI ст. — це освіта для людини. Її стрижень — розвиваюча, культуро-творча домінанта, виховання відповідальної, здатної до самоосвіти й саморозвитку особистості, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

XXI століття це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу держави. Входження України в світовий освітній простір зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти у відповідність з нормами світового співтовариства.

Освіта сьогодні покликана займатись особливим духовним творенням — готувати нову людину - громадянина України, якому притаманні такі риси, як національна самоповага і патріотизм,  гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократи, свободи, справедливості.

Аналіз організації освітнього процесу в закладі та усвідомлення проблем розвитку загальної середньої освіти в Україні на сучасному етапі викликали необхідність розробити Концепцію розвитку Подищанської загальноосвітньої школи  І-II ступенів на період 2013-2018 років з метою реалізації місії закладу: створення  умов  для  всебічного розвитку особистості, творчої самореалізації молоді, виховання покоління людей,   здатних ефективно працювати  і  навчатися  протягом  життя, оберігати  й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства,   розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову  європейської та світової спільноти.

Щоб відповідати високим стандартам і вимогам нової епохи, сучасній людині необхідні знання  в  широкому спектрі галузей, вона повинна вміти засвоювати все нові й нові способи та види діяльності. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Умови, за яких дитина може проявити не лише інтелек­туальну компетентність, але й компетент­ність соціальну.


Модель розвитку школи

    Принцип свідомості та активності:  модель сприяє активній,  свідомій участі в її розробці, удосконаленні та реалізації всіх учасників навчально – виховного процесу. Вона сприяє пробудженню мотивації до активних дій через участь в процесі аналізу, самоаналізу діяльності кожного члена колективу і навчального закладу в цілому. Свідому участь у  процесі прогнозування розвитку моделі, в  прийняття і реалізації управлінських рішень через участь в проведенні моніторингових процедур, рефлексії, делегування повноважень окремим підрозділам або членам колективу. Кожен учасник реалізації моделі засвоює науку самоменеджменту, підпорядковуючи свої потреби до самовдосконалення  загальним потребам розвитку навчального закладу. Дана модель сприяє утвердженню суб’єкт - суб’єктних відносин на всіх рівнях: адміністрація - учитель, учитель – учень.

    Принцип наочності : застосування критеріальних квалімертричних моделей в різних сферах і напрямках діяльності школи, практичне впровадження  моделі локального моніторингу навчального закладу на всіх рівнях управління, систематизація проведення моніторингово – рефлексивних процедур через таблиці, графіки, діаграми, рейтингова оцінка  участі кожного учасника навчально – виховного процесу в реалізації завдань школи; висвітлення цих процесів через стенди, мультимедійні презентації, візитки, шкільну газету, Web –сторінку  тощо – є найкращим механізмом висвітлення роботи шкільного колективу та кожного його члена і є основою для аналізу і самоаналізу роботи, а значить стимулює особистість до розвитку.

    Принцип системності і послідовності : дана модель враховує всі напрямки діяльності школи ( навчальний, виховний, управлінський,  науково – методичний, соціально – педагогічний) і охоплює всіх учасників навчально – виховного процесу. Модель  являє собою цілісну систему удосконалення роботи закладу, направлену на формування адаптивного особистісно орієнтованого освітнього середовища, яке б сприяло розвиткові особистості вчителя і учня.

    Принцип доступності: в основі принципу доступності покладено закон тезауруса: доступним для людини є лише те, що відповідає її тезаурусу( від латинського tesaurus – «скарб»), тобто – обсягу накопичених знань, вмінь, способів мислення. Щоб дана модель була зрозуміла і доступна тим, хто буде її впроваджувати,  у навчальному закладі розроблена і впроваджується дієва система освіти і самоосвіти педагогічних кадрів, як складова структури науково – методичної  роботи. Основне завдання  системи – формувати нове педагогічне мислення, в основі якого розуміння унікальності кожної дитячої особистості, принцип дитиноцентризму.

    Принцип науковості: дана модель розроблена на основі наукових праць російських та українських вчених : Г.В.Єльнікової, Т.І.Шамової, Т.М.Давиденко та інших, її впровадження здійснюється при безпосередньому науковому керівництві ПУРІПО     ( Морєвої Т.Г., Товстухи К.М.). Таким чином модель ґрунтується на новітніх досягненнях педагогіки, методики, психології, перспективного педагогічного досвіду.

    Принцип зв’язку теорії і практики: академік І.П.Підласий стверджував : «Педагогічна теорія – абстракція, її практичне застосування – велике мистецтво».

Модель адаптивної школи розвитку особистості є науково – обґрунтованим продуктом. Її ефективність і якість перевіряються й спрямовуються практикою. Саме практика – критерій істини, джерело застосування теоретичних розробок. Сама модель, її складові структурні елементи, механізми застосування, напрямки реалізації не є чимось сталим. Вона змінюється і удосконалюється на основі практичних потреб закладу освіти та перспектив розвитку освіти в Україні в цілому.


Місія школи

1)  духовно багата, творча, незалежна

ОСОБИСТІСТЬ

учня з розвинутим логічним мисленням, комунікативними навичками, аналітичними та інноваційними здібностями, інформаційно грамотна та естетично досконала, що

 ВМІЄ ВЧИТИСЬ ЖИТИ;

2)   створення позитивного іміджу школи.


 

І. Мета, завдання й засади розвитку школи

  Зміст та структуру розвитку Подищанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів прилуцької районної ради Чернігівської області складено у відповідності до національної програми "Освіта: Україна XXI століття", Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад", Указу Президента України від 04.07.2005 року №1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» та  Указу Президента України від 20.03.2008 №244/2008 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні».

Мета

Загальноосвітня школа має забезпечити умови для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховувати громадянина демократичного суспільства, яке визначає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незмінними чинниками соціального прогресу; формування інтелекту, самосвідомості нації, забезпечення її фізичного і духовного здоров’я; пріорітетна увага до навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитися, критично мислити, користуватись комп’ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у  різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору.

 Основні завдання Подищанської ЗОШ І-ІІ ступенів:

 -          різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

-          збереження і зміцнення морального, фізичного, психічного здоров’я вихованців;

-          виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

-          формувати у школярів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування набутих знань;

-          становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

-          виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

-          виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе.

ІІ. Структура школи

 Відповідно до Закону України про загальну середню освіту школа має 2 ступені: початковий 1 – 4 класи, основний 5 – 9 класи, які функціонують разом.

 Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Кожна дитина до школи має одержати відповідну підготовку за вимогами Базового компонента дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах, при школі чи в сім'ї.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетними у початкових класах є загально навчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно оцінними уміннями й навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ.

Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загально навчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливого значення надасться формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, однією іноземною мовою, вміти користуватися комп'ютером.

 ІІІ. Зміст загальної середньої освіти

 Зміст шкільної освіти грунтується на врахуванні позитивних надбань української школи з внесенням змін, зумовлених сучасними тенденціями суспільного розвитку.

 Зміст освіти школи оновлюється цілісно з урахуванням таких пріоритетів:

-створення таких передумов для різнобічного розвитку особистості,

-індивідуалізації та диференціації навчання,

-переходу до особистісно орієнтованих технологій;

-виховання особистісних якостей громадянина – патріота України;

-формування життєвої, соціальної, комунікативної і комп’ютерної грамотностей учнів;

-посилення практичної діяльності і творчої складових у змісті всіх освітніх галузей;

-гуманізації та гуманітаризації змісту навчання;

-комплексної реалізації оздоровчої функції шкільної освіти, приведення обсягу і складності змісту у відповідність до вікових можливостей учнів, перспективами їх розвитку;

-перерозподілу навчального змісту між ступенями школи;

-забезпечення наступності навчального змісту і  вимог щодо його засвоєння між дошкільною освітою і початковою школою, початковою і основною школою, основною і старшою школою, загальноосвітньою підготовкою та вимогами професійно-технічної і вищої освіти.

 Методологічною основою визначення змісту шкільної освіти шкільної освіти є загальнолюдські і національні цінності, центрованість на актуальних і перспективних інтересах дитини. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості і системності знань, їх цінності для соціального становлення дитини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, ідей полікультурності, взаємодопомоги між націями і народностями, світського характеру школи.

 У добору змісту враховуються його доступність, науковість, наступність і перспективність, практичне значення, можливості для загальнокультурного і наукового, технологічного розвитку особистості, індивідуалізації, диференціації навчання. Зміст шкільної освіти характеризується українознавчим спрямуванням, що безпосередньо забезпечується вивченням таких загальноосвітніх предметів як українська мова, українська література, історія України, географія України тощо, а також шляхом висвітлення українознавчого матеріалу у змісті інших навчальних предметів.

 Зміст шкільної освіти осучаснюється таким чином, щоб випускники школи могли швидко адаптуватися у самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах держави, суспільства.

Зростає роль умінь добувати, переробляти інформацію, одержану в різних джерелах, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення людини. Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту змісту.

ІУ. Навчально-виховний процес

Поточний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів здійснює вчитель на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання навчальної діяльності школярів. В основній і старшій школі обовязковим стає тематичний контроль результатів навчання, на проведення якого навчальними програмами відводиться необхідний час. Навчальний заклад визначає форми, зміст і способи проведення підсумкового контролю якості загальноосвітньої підготовки школярів, на підставі якого оцінюються навчальні досягнення і розумовий розвиток кожного учня.

З метою забезпечення державного контролю та моніторингу відповідності освітнього рівня учнів, які закінчили загальноосвітній навчальний заклад 1, 2, 3 ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти, запроваджується державна підсумкова атестація учнів.

 Для максимального розвитку здібностей обдарованих дітей творчо працюючими вчителями школи впроваджується методика особистісно зорієнтованого навчання.

На сучасному етапі розвитку в школі використовується нова педагогічна технологія формування особистості, складовою частиною якої виступають потреби та інтереси учня, що включає методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

 Невідємною складовою навчальною частиною навчально-виховного процесу в школі є навчально-виховна робота. Система виховної роботи в школі базується на ідеях гуманізації, оновлення, демократичності і передбачає ряд основних аспектів:

-       реалістичність цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на його здібностях та обдаруваннях;

-       заміну авторитарності впливу вчителя безпосереднім співробітництвом з учнем, яке базується на національній самовизначеності  особистості;

-       інтеграцію окремих позитивних якостей в єдине ціле, спрямування всієї роботи на учня, а не на програму виховання;

-       вияв особистісного інтересу в учня, прагнення до саморегуляції своїх природніх сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.

 Формування громадянської зрілості забезпечується новим підходом до патріотичного виховання учнів школи. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння обовязку, готовності до трудового та героїчного подвигу в імя процвітання своєї держави.

Ростити справжнього патріота, громадянина України – виховна мета уроків історії, географії, рідної мови та літератури. У плані виховної роботи школи – тематичний блок заходів з пaтріотичного виховання, конкурси, турніри. Значна увага в школі приділяється правовому вихованню. Ця робота починається вже в початковій школі. В школі працює Рада профілактики по роботі з дітьми, які потребують корекції поведінки.

 Естетичне виховання ставить за мету виховати в молоді естетичні смаки, погляди, вміння відчувати і творити прекрасне у повсякденному житті. Проводяться конкурси малюнків, творів, віршів.

 На формування творчої, працелюбної особистості, вмілого господаря, що володіє відповідними навичками та вміннями, на розвиток потреби в творчій праці, діловитості націлене трудове виховання. Воно здійснюється насамперед на уроках трудового навчання та заняттях гуртків.

 Невідємним елементом загальної культури особистості є фізичне виховання. Основа фізичного виховання – утвердження здорового способу життя, повноцінний фізичний розвиток учня, формування його фізичних здібностей.

 Розвиток дитячого самоврядування сприяє в юнацтва розвиток громадянської активності. Працює дві дитячі організації „Країна барвінкова” на базі 2-4 класів, „Молода генерація” на базі 5-9 класів.

Режим роботи школи

Навчальний рік розпочинається 1 вересня.

Тривалість навчального року обумовлена виконанням програм і становить відповідно Закону про загальну середню освіту 175 робочих дні у 1-4 класах, 190 днів у 5-9 класах.

Тривалість уроків у 1 класі – 35 хв, у 2-4 класах – 40 хв, у 5 – 9 класах – 45 хв. У 1, 2 класах дається словесна характеристика знань учнів.

У 4, 9 класах учні проходять державну підсумкову атестацію, зміст, форма та порядок визначається Міністерством освіти.

 

У. Загальноосвітня школа у системі безперервної освіти

Субєкти навчальної діяльності

Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі є учні (вихованці), педагогічні працівники,  інші спеціалісти, керівники, батьки, особи, які їх замінюють.

Статус учасників навчально-виховного процесу, їхні права і обовязки визначаються Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, іншими актами законодавства України, статутом школи, правилами внутрішнього розпорядку школи.

Шкільне життя лише частина цілісного процесу життєдіяльності дитини. На кожному ступені школи слід сповна реалізувати такі фактори навчання і виховання як навколишнє соціокультурне середовище, засоби масової інформації, сучасна техніка, створювати умови для повноцінної життєдіяльності дитини.

Гуманістичні цінності освіти зумовлюють зміну аторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану. Особистісно орієнтоване навчання передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра) зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Контингент учнів формується на території обслуговування школи.

 Випускник школи повинен мати:

-       високі моральні якості;

-       стійкі навички самостійного здобуття знань, застосування їх у практичній діяльності;

-       гуманістичний світогляд, спрямований на відродження й утвердження національної культури й науки;

-       громадську гідність.

 Випускник повинен бути:

-       соціально зрілою, творчою особистістю;

-       патріотом своєї держави, готовим до трудової діяльності, відповідальним за свої дії, долю суспільства;

-       володіти досконало державною мовою;

-       володіти знаннями загальноосвітніх дисциплін в обсязі державного стандарту;

-       мати високий рівень науково-практичної підготовки.

 

УІ. Управління загальноосвітнім навчальним закладом

Управління загальноосвітньою школою є державно-громадським. Загальне управління закладом здійснюють державні органи управління, а безпосередньо – директор та органи громадського самоврядування, функції яких передбачені Cтатутом школи.

Для забезпечення державно-громадського управління в загальноосвітньому навчальному закладі створюються органи громадського самоврядування та колегіальний орган управління – педагогічна рада. Діяльність цих органів покликана забезпечити адаптивність, гнучкість, відкритість управління, сприяти поступовому переходу до стратегічно-цільового управління. Результативність управління визначається ступенем досягнення окресленої мети, якісними позитивними змінами в діяльності закладу.

 Управління науково-методичною роботою в школі передбачає використання різноманітних її форм і методів здійснення (творчі групи, методичні об’єднання тощо). Їх діяльність координується залежно від потреб колективу і завдань школи.

 З метою демократизації управління та встановлення зворотного зв’язку для поточного корегування управлінських рішень діють колективні органи учнівського (учнівські збори) та батьківського ( батьківські збори) самоврядування, повноваження яких визначається Статутом.

 Названі органи самоврядування є дієвим засобом формування громадської думки і ефективним способом демократизації управління. Взаємодія управлінських структур і органів самоврядування сприятиме процесам діалогізації взаємин, узгодженості внутрішніх мотивів із зовнішніми вимогами.

 Акцент діяльності директора зміщується на удосконалення особистої діяльності і створення умов для самоорганізації діяльності учнів, вчителів, працівників адміністрації.

В школі працює та діє учнівський комітет.

Матеріально-технічне і фінансове забезпечення

Матеріально-технічна база школи включає будівлі, споруди, землю, обладнання та інші матеріальні цінності, вартість яких відображено в балансі.

Конституційне право громадян України на середню освіту здійснюється через систему фінансування загальної середньої освіти з суспільних фондів споживання за рахунок бюджетних асигнувань. Школам надається право формувати також власні кошти за рахунок прибутків від господарської діяльності, надання платних послуг іншим організаціям та населенню, оренди шкільних приміщень та інвентаря, добровільних внесків державних і кооперативних підприємств та організацій, батьків та інших громадян, цільових внесків різних організацій та установ, банківського кредиту і вільно користуватися цими коштами.

 

УІІ. Підготовка вчителя та його професійне вдосконалення

 Вчитель школи

Формування нових систем освіти залежить насамперед від того, яким буде вчитель, наскільки його особисті професійні якості відповідають вимогам сьогодення, яку він займає позицію.

 Для підготовки нової генерації педагогічних кадрів учитель має бути:

-       спроможним вийти за межі власного предмета, здійснювати міждисциплінарні звязки, усвідомлювати фахові знання в системі культури;

-       вміти організовувати навчальний процес як соціальну взаємодію, залучати особисті ресурси учнів для вирішення завдань життєдіяльності;

-       стимулювати особисті досягнення унів не контролюючи, а поділяючи відповідальність за результати співпраці з ними;

-       вміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту, форм навчання тощо;

-       переорієнтація вчителя від просвітництва до здійснення життєво творчої та культуротворчої місії.

Методичну і педагогічну майстерність вчителі підвищують на курсах підвищення кваліфікації при Чернігівському ОІППО.

На базі школи функціонує обєднання класних керівників.

 

Директор школи працює над розвитком методів стимулювання праці педагога:

-       відзначає учителів, які працюють з обдарованими дітьми, готують їх до участі в олімпіадах, спортивних змаганнях, конкурсах художньої самодіяльності;

-       експериментаторів, працюючих індивідуально та додатково з слабовстигаючими учнями;

-       учителів, які беруть активну участь у поповненні матеріально-технічної бази школи, кабінетів, збереженні майна.

УІІІ. Умови реалізації концепції

Збереження контингенту навчального закладу.

Поліпшення матеріально-технічної бази.

Продовження формування здорового способу життя.

Створення умов для реaлізації педагогічного потенціалу вчителів.

Формування професійно компетентного педагогічного колективу

Особистісно орієнтоване навчання.

Якісне оновлення змісту освіти у школі шляхом утвердження нових технологій навчання, наповнення виховного процесу національним аспектом.

Органічне поєднання в управлінні школи адміністративних і громадських засад, відмова від командно-адміністративних форм управління.

Проведення діагностики виховання учнів для корекції їх поведінки.

 

Директор Подищанської ЗОШ І-ІІ ступенів                        Т.Г.Власенко